Здавалося б ручка для письма існувала завжди. Ми користуємось нею з самого дитинства, вчимося змалечку правильно тримати її у руці. Використовуємо у садочку, школі, університеті, на роботі, вдома тощо. Вона майже у кожного є з собою в сумці, щоб в будь-який момент можна було скористатися нею. Мало хто з нас задумується про історію створення цього чудового знаряддя в нашому житті.

Шлях створення ручки довгий і захопливий, який почався кілька тисяч років тому, ще з того часу коли люди для письма використовували дерев’яні, кістяні, бронзові загострені палички і писали ними на сирих глиняних дощечках. Кожен народ пристосовувався і придумував для себе свою так звану ручку.

Стародавні єгиптяни використовували тонкі пензлі з тростини або очерету, а в якості чорнила брали сажу розведену водою с додаванням клею.

Стародавні римляни писали, а якщо точніше то дряпали паличками (стилями), виготовленими з металу на воскових книжечках (кодексах). До речі вже цей спосіб давав змогу не тільки зробити запис, але і стерти його, так як ця паличка була з одного боку загострена (для письма), а інша заокруглена (для стирання).

А от після появи пергаменту, вже почали використовувати загострені пташині пера. Це були здебільшого гусячі або воронячі пера, а чорнила робили з залізного купоросу, гуміарабіку (виділяється з акації) чи з соку чорнильних горішків (гал, дубове яблуко). В цьому способі письма був великий мінус, бо чорнило проявлялось не відразу, а тільки через деякий час.

В 1948 році з’явилось перше сталеве перо. Його вдосконалювали, робили проріз в ньому і навіть верстат для виготовлення сталевих пер. Але є факти, що не відомий винахідник ще до появи сталевих пер зробив маленькі гусячі пера, які вставляв в дерев’яні держаки («ручку»). Тож виходить, що звідси і пішла назва ручки (проста перова ручка).

Автоматична перова ручка з’явилась в 1884 році, але вона була зовсім не досконалою. Її треба було постійно заправляти чорнилом.

Ідея створення кулькової ручки з’явилась в 1888 році в Л.Є. Вотермана, а запатентував його ідею Джон Лауд. Десь в 1944 році Ласло Біро  додав до капілярного каналу кульковий механізм на основі шарикопідшипників для машин і зброї. Це була ручка, всередині якої була розміщена кулька, яка могла вільно обертатися і не випадала. Ця кулька не давала змоги висихати чорнилу в самій ручці. А чорнило він взяв те, що використовувалось в друкарських машинах для газет, так як він був редактором і помітив, що вони швидко сохнуть. Допоміг йому у вдосконаленні цих чорнил його брат, який був хіміком за освітою.

Цікаво, що фломастер з’явився в ході створення ручки і в 1960 році японці спробували використати фетр як наконечник ручки. Вони отримали пористий стержень, просочений фарбою, тому таку ручку і назвали фломастером.

А вже пізніше з’явились і ролери, і поверхня ручки з гумовим покриттям для легкості письма. В сучасному світі є безліч видів ручок, різноманітний дизайн та форма. Є ручки з чорнилом, що стираються, зникають чи проявляються під дією світла. Ми можемо поділити ручки на основні види, такі як:

• перові ручки;
• кулькові ручки;
• капілярні ручки;
• гелеві ручки;
• масляні ручки;
• фломастери;
• ручки з біополімерним чорнилом.
  
  Попередній слайд Наступний слайд Закрити

Найпопулярнішим видом є кулькова ручка. Адже вона проста, практична та дешевша за інші види. Масляні ручки теж досить популярні, вони мають яскравий насичений колір, не розпливаються під водою та не тьмяніють з часом. Але в таких ручках швидко використовується чорнило і це не дуже економічно, бо треба частіше змінювати стержень.

Гелева ручка також заслуговує на увагу. Мабуть всі помічали, що при написанні гелевою ручкою почерк стає виразнішим, більш плавним, елегантнішим. Ціна на них теж помірна, але те що в них чорнило довго сохне і може розтертися на папері може трішки засмутити.

Перова ручка пройшла довгий час створення, а зараз вона рахується іміджевим канцелярським аксесуаром. Цей вид один з найдорожчих ручок.

Біополімерні ручки використовуються рідше. Чорнило складається з живих клітин, що досить цікаво. Вони яскраві та не залишають жодних плям. Такі ручки можуть писати при низьких температурах повітря.

Капілярна ручка схожа до фломастера, так як у неї теж пишучий вузол з пористого волокна. По суті ці ручки однакові, за винятком дорогих моделей з системою заправки.

Фломастер - це окрема й особлива родина ручок. Вони поділяються за призначенням: для письма на папері, на деревині, на тканині, на спеціальних дошках, маркери для виділення тексту тощо. В маркерів вже свій, окремий від ручок шлях розвитку.

Ручка-це річ, яку безліч людей використовують щодня. Купуючи канцтовари для офісу, дитині для навчання, для дому саме ручка буде одна з перших у Вашому списку покупок.

Фірма «Прінт-Експрес» має безліч варіантів ручок для Вас. Звертайтесь і ми з радістю допоможемо Вам підібрати не тільки гарний дизайн ручки, а й ідеальні характеристики  для Ваших потреб.